За кілька днів до настання осені український бренд the COAT представляє нову колекцію Pre-Fall 2026, яка стає першою ластівкою перед початком сезону довгих пальт і затишних светрів. 
“Ми створюємо одяг, який живе довше за сезон. Це одяг, до якого повертаєшся, як до улюбленого відчуття — знайомого й нового водночас”, — розповідає дизайнерка Катя Сільченко, продовжуючи традицію створювати щосезону нову героїню власного всесвіту. Цей прояв творчої свободи Каті Сільченко проявляється по-різному: то ельфійка, то жінка з ластами і сачком у сукні, — цього разу the COAT звертається до образу інопланетянки. Це метафора погляду ззовні, що дозволяє побачити знайоме по-новому. Колекцію знято на сімох моделях — шести жінках різного віку та досвіду й одному чоловікові: the COAT принципово не знімає один типаж, і одяг однаково точно сідає на кожну. Серед героїнь — сива жінка в окулярах, у якій дизайнерка побачила себе старшою, а сама інопланетянка стала альтер его кожної з них: у кожної свій шлях, кожна по-своєму “прибула” туди, де вона є зараз. 
Колекція складається з трьох ліній: the COAT Denim, the COAT Outerwear та the COAT Cashmere. Денім працює з конструкцією та пропорцією: жакети-корсети, силуетні сукні й знакові джинси представлені у Timeless Blue, Deep Navy та Muted Grey. the COAT Outerwear пропонує широкий спектр верхнього одягу — від вельветових пальт і структурованих жакетів до міді-бомберів, леопардових моделей та об’ємних пухових пальт. the COAT Cashmere відповідає за м’якість і свободу: кейпи, пончо та об’ємні шалі змінюються разом із рухом і способом носіння. 
“Коли працюєш над брендом дванадцять років, з’являється дивне відчуття — ти вже знаєш свою жінку. І водночас саме це знання — найбільша небезпека: легко почати повторювати те, що вже спрацювало, замість того щоб залишити місце для нового. Ця колекція — про те, як тримати обидва відчуття одночасно: впізнаваність і рух далі. Pre-Fall 2026 — гардероб, який жінка збирає під себе сама. Я думала про перехідність — не лише сезону, а стану: коли ти вже не та, ким була, і ще не зовсім та, ким станеш. Мені хотілося одягу, який не диктує, а слідує за цим рухом. Мені важливо, щоб за роки роботи в the COAT сформувалась своя ДНК — щось, що впізнається ще до того, як людина побачить бірку. Не логотип, а лінія плеча, спосіб, у який тканина тримає форму, те, як річ сідає, навіть коли на ній немає жодного впізнаваного елемента бренду”. 
