Задоволеність життям без пари змінюється протягом життя, і жінки в середньому сприймають статус сингла позитивніше, ніж чоловіки. Зокрема й у зрілому віці. Дослідниця пояснює, яку роль у цьому відіграють суспільні очікування, дружба, незалежність і досвід минулих стосунків. Жінки щасливіші без пари? Чому життя сингла з віком може ставати привабливішим Якщо погортати інтернет у пошуках життєвої мудрості людей старшого віку, то поруч із порадами про великі подорожі та вибір “того самого” партнера ви неодмінно натрапите на одну примітну рекомендацію (особливо від жінок поважного віку): краще залишатися самотньою та берегти себе від зайвого стресу й турбот. І справді: сольне життя з віком видається багатьом усе привабливішим. Дослідження Юбін Парк, постдокторатки Мережі емоційного добробуту, та її колег свідчить про те, що рівень задоволеності життям без стосунків починає зростати з середнього віку. Якщо ж поглянути на інші наукові праці з цієї теми, складається враження, що у жінок цей ефект виражений особливо яскраво. Але чи так це насправді? Чи справді з віком люди стають щасливішими без пари — і чи стосується це жінок більше, ніж чоловіків? Якщо так, то які психологічні та соціальні причини за цим стоять? Жінки щасливіші самі — що кажуть дослідження і як це пояснює науковиця “Дані досліджень не такі вже й однозначні”, — зазначає докторка Іріс Варінг, дослідниця з Віденського університету, коментуючи так званий романтичний гендерний розрив. Адже: “Якщо звернутися до інших праць, окрім дослідження Юбін Парк та її колег, вимальовується інша картина: задоволеність сольним життям спочатку знижується — від підліткового до юного дорослого віку”. Проте починаючи з середнього дорослого віку, вона знову починає зростати. У праці Парк це зростання спостерігається як у чоловіків, так і у жінок, тоді як інше дослідження вказує на те, що подібна динаміка притаманна лише жінкам. За словами Варінг, такі коливання задоволеності можна пояснити, зокрема, соціальною нормативністю. “У період переходу до дорослого життя фокус усе більше зміщується на романтичні стосунки. Якщо в підліткову пору більшість ще не має пари, то з віком частка синглів стрімко падає і тривалий час тримається на позначці близько 20%”, — пояснює вона. Соціальна норма “мати постійного партнера” у юності може знижувати задоволеність самотнім життям — “особливо в цей період змін, коли всі довкола створюють пари, а ти залишаєшся без пари”. Утім, чимало людей, які залишаються самотніми й у середньому віці, пристосовуються до цієї ситуації та починають сприймати її позитивніше. І навпаки: деякі люди після тривалих стосунків добровільно повертаються до статусу сингла й насолоджуються новознайденою свободою. “У глибокій старості частка самотніх людей знову зростає — переважно через овдовіння”, — додає експертка. У контексті суспільних норм важливу роль відіграє й те, що багато хто прагне мати дітей — і це бажання зазвичай реалізують у парах. Та щойно діти з’являються або біологічний етап заснування родини добігає кінця (орієнтовно з середнього дорослого віку), соціальний тиск щодо обов’язкового пошуку партнера слабшає. Відповідно, може зростати й задоволеність життям у статусі сингла. Чи сприймають жінки зрілого віку самотність інакше, ніж чоловіки? У наукових працях регулярно трапляються підтвердження того, що жінки більшою мірою задоволені життям без стосунків і мають нижчу потребу в пошуку партнера, підтверджує Варінг. Втім, це характерно для будь-якої вікової категорії. “Отже, жінки загалом сприймають статус сингла позитивніше”, — пояснює вона. Менш однозначним є те, чи змінюється ця гендерна різниця з віком: “Наприклад, дослідження Парк не виявило зростання цієї відмінності залежно від віку, тоді як інша згадувана праця свідчить, що старші жінки задоволеніші життям без пари, ніж молоді, а чоловіки будь-якого віку почуваються приблизно так само, як і молоді жінки”. Секрет у дружбі: як соціальні зв’язки впливають на відчуття щастя Припустимо, що жінки дійсно щасливіші без пари, ніж чоловіки. Як це пояснити? За словами Варінг, наукові дані вказують на те, що саме близькі соціальні зв’язки жінок пояснюють цю гендерну відмінність. “Потреба в емоційній близькості — це базова потреба, притаманна як чоловікам, так і жінкам. І хоча її часто шукають саме в романтичних стосунках, вона може бути не менш успішно задоволена в міцній дружбі”. Жінки частіше мають такі близькі дружні зв’язки — людей, яким вони можуть відкритися і від яких відчувають підтримку, розуміння та цінність. Чим незалежне життя без пари приваблює жінок Особливо для жінок, які розлучаються з партнером після багатьох років спільного життя у середньому чи старшому віці, самотність може відчуватися як своєрідне визволення, вважає Варінг. Адже неоплачувана побутова та доглядова праця (care work) у гетеросексуальних парах досі часто розподіляється нерівномірно. “Жінка, яка розриває стосунки з партнером, із яким жила разом, раптово отримує менше хатньої роботи, бо їй більше не потрібно обслуговувати іншу людину”. Завдяки цьому в неї з’являється більше часу для себе та особистого дозвілля. “У багатьох чоловіків усе відбувається навпаки: у стосунках вони вигравали від того, що хтось інший брав на себе більшість побутових завдань”. І залишившись без пари, вони змушені виконувати все це самостійно. Як і чому бажання мати стосунки змінюється протягом життя Бажання мати партнера тісно пов’язане із задоволеністю життям без пари. Логічно: той, хто прагне стосунків, зазвичай менш щасливий наодинці з собою і навпаки. “Відповідно, динаміка тут схожа: від підліткового до юного дорослого віку потреба в партнерстві зростає, а починаючи з середнього дорослого віку — знову знижується”. Досвід минулих стосунків також може відігравати важливу роль, хоча те, як саме він вплине на бажання шукати нову пару, — справа суто індивідуальна. “Дехто після розчарувань ставиться до стосунків із більшим скепсисом і обирає автономію сольного життя, тоді як інші починають шукати супутника більш виважено й цілеспрямовано”. Чи роблять стосунки чоловіків і жінок однаково щасливими? Усе це не суперечить популярному твердженню про те, що люди у стосунках у середньому щасливіші. Численні дослідження показують, що і чоловіки, і жінки демонструють вищий рівень суб’єктивного добробуту, коли живуть у проєкті “пари”. Однак є одна важлива деталь: “Цей ефект сильніше виражений у чоловіків — тобто вони, ймовірно, отримують від стосунків більше користі”, — пояснює Варінг. Це означає: жінки можуть бути в середньому задоволенішими життям без пари, ніж чоловіки, і водночас самі вигравати від якісного партнерства. Вирішальним є не те, чи роблять стосунки щасливішимиза визначенням, а те, наскільки сильно сам романтичний статус впливає на наше самопочуття. І саме цей вплив у чоловіків виявляється більшим. Чи посилюється ця різниця з віком — питання, яке науковцям ще належить остаточно з’ясувати. За матеріалом: Vogue.de